Викладено результати вивчення росту саджанців яблуні на клонових підщепах. Досліджено економічний ефект від застосування нових клонових підщеп у розсаднику.

Представлено результати вивчення нових клонових підщеп яблуні в розсаднику. Саджанці, вирощувані на підщепах ІС 1-9, ІС 2-4, ІС 2-7 селекції Інституту садівництва УААН, розвивалися так само добре, як і на контрольній (54-118).

Дисертацію присвячено вивченню нових клонових підщеп яблуні в розсаднику і молодому саду. Дано оцінку підщепам за виходом саджанців, встановлено економічну ефективність застосування підщеп у розсаднику. Визначено ступінь морозостійкості кореневої системи клонових підщеп. Вивчений вплив нових підщеп на ріст кореневої та надземної частин дерев яблуні, на їх швидкоплідність та продуктивність. Виявлено, що при збільшенні висоти щеплення до 60 см на клонові підщепи послаблюється ріст дерев, прискорюється вступ їх в плодоношення, збільшується питома продуктивність. За комплексом ознак в розсаднику та саду виділені і рекомендуються для виробничої перевірки підщепи яблуні селекції Інституту садівництва УААН ІС1-9 та ІС2-7, вони ж як штамбоутворювачі.

Узагальнено дані з біоекології автохтонних і адвентивних патокомплексів і шкідників калини, які можуть слугувати теоретичною та практичною основою для селекції на резистентність до несприятливих біотичних чинників плодових і садово-паркових насаджень калини. Зауважено, що ця праця має безперечний інтерес для фахівців з біології і екології рослин, селекціонерів, агрономів з захисту і карантину рослин і може бути наглядним посібником для науково-педагогічних працівників у сфері плодівництва та садово-паркового господарства. Подано інформацію про чорну калинову попелицю, листовійку двольотну, жимолостеву вогнівку, бузкову міль-пістрянку, червоно-буру плямистість калини, сірувато-буру плямистість, сажисту цвіль листків калини.